Чорногора, зимова прогулянка

zirvygolova — 21.02.2011 — Отдых
нарешті вирвався у гори. їздили у пятницю-суботу на Чорногору, в район Шпиць. це в кінець зими був мій перший зимовий похід, сподіваюся не останній. із погодою наче пофартило, похід видався на славу - нікуди не поспішали, тепло спали і дуже файно їли:)

Було нас четверо - кум Олівер та кум Теодор із братом Святом. Планували на Стримбу, але колєга із машиною відпав, тому довелося на поїзд. Перед північчю ще були у Львові, о 3 ночі у Франківську сіли на дизель, вранці у Ворохті взяли таксі до Заросляка (120 грн на чотирьох).

При в'їзді у нацпарк черговий дав папір і каже - читайте. У папері мер Яремчі заборонив взимку ходити на Говерлу і Чорногірський масив, і зобов'язав працівників провести роз'яснювальну роботу. Іван Іванович по кличці Банєк пояснив лише те, що туди нєльзя і всьо! можна гуляти лише не вище межі лісу, максимум - на полонині Пожижевська. Ми написали розписку, що вище іти не збираємося. За вхід у природній парк взяли 25 грн з душі, при чому видати чек п. Банєк міг лише після 9-ї год. ми не чекали, але таки забрали квитанцію по дорозі назад)


надумали іти на Шпипі. Втоптаною стежкою дійшли до метеостанції, вище неї більше 2 годин провалювалися у сніг по коліна, іноді до поясу у пустоти поміж жерепом, а вже вище було відносно твердо, перебиралися було в кайф. щоправда затянуло хмарами, зрідка і ненадовго поміж туманом можна було шось розгледіти. у нас був GPS, але вирішили рухатися за компасом, навігацію підключати на випадок чп




г. Пожижевська. потім були ще Данчіж, Туркул, усі в тумані




після обіду хмари почали розходитися, а вітерець вщухати




у тих місцях в туман і коли не видно слідів краще б не ходити










думали де б це ночувати, на хребті вночі може бути жорстко, а вниз падати впадло. на хребті десь в районі озера Несамовитого побачили снігові стінки - стоянку для наметів, щоправда трохи засипану снігом. на годиннику - 16 год, ще можна йти, але подумали шо все гоним та гоним, тре трохи поматрацувати, раз погода така шикарна. розчистили стоянку, поставили намет і грали вар'ята






а взагалі снігу цього року у горах мало, лише на висоті


на задньому плані - Мармароси


маунт Ховерла














хлопців пре ця фота:)

на Чорногорі взимку вночі зазвичай або голову зриває або просто сильно дує
а у нас все не так: ми на висоті 1820, а надворі - штиль, навіть морозець не відчувався, бо мороз без вітру це як горівка без пива, не той драйв) на вечерю мали гречку, сало, часник і квашені огірки, все як у раю






мали час, мали настрій, вирішили нору рити і спробувати там спати. шоправда лопати не було, лише лижна палка і каримат. тре було попробувати, мо ше доведеться вимушено колись рити


вирити - вирили, але на одного і тіснувату. всередині справді відчутно тепло, але у ній так ніхто і не спав


це вже сніданок, вівсянка з родзинками. а спали з 9 вечора до 8 ранку:)


Великі Кізли




це вже перед Шпицями, я там вперше


лише на кілька хвилин туман розійшовся
унизу бачили двох туристів, навіть не знаю шо вони там робили, певне заблукали






за Шпицями взяли напрямок додому, маленькими хребтами






часу було ще багато, поїзд аж о 2 годині ночі. у ліс спускатися не поспішали, зависли на висоті із краєвидами. Олівер малює Теодора, тушшю






:)




вода!


полонина Маришевська. йшли, тринділи, Олівер розповідав про книжку "У великому рейді" Громенка, у якій розповідь про будні в зимових Карпатах сотні УПА, без наметів і споряги, і не на вихідні для екстриму, а щодня, корисний екскурс


кришталево чистий карпатський сніг на певній фазі топлення. варили на останок гарячий шоколад


пішки дійшли до кпп, звідти на таксі до Ворохти. на вокзалі бачимо поїзд Ворохта-Київ, через Львів. ми про нього і не знали, до відправлення 20 хв, а до нічного раховоза довелося б чекати 6 годин. Встигли купити квитки, поїхали. Добре, що про потяг не знали, а то б у горах поспішали на нього, аби завчасно прийти... карочє, лєпота

Оставить комментарий

Популярные посты:

• Архив